Прошу, запам’ятай мене лише живим,
Усміхненим, привітним, радісним, щасливим,
Веселим й завжди молодим,
А не безмовним й наче стінка білим…

Прошу, запам’ятай мене лише живим,
Суворим, грізним, впевненим, рішучим,
Проте таким простим, таким своїм,
Із голосом упевненим й могучим..

Прошу, запам’ятай як я сміюсь,
Як я танцюю, кланяюсь тобі й жартую,
Як я у церкві при свічі молюсь,
А не лежу безмовно й сліз твоїх не чую…

Прошу, запам’ятай мене, мої слова,
Зроби з порад моїх нев’янучі цитати,
І не кажи ніколи, мов, його уже нема,
Він був, він знав, його вже не спитати…

Прошу, запам’ятай - я завжди є,
Я завжди буду потяд із тобою -
Листком впаду тобі я на плече,
І пташкою защебечу тобі весною…

Прошу, запам’ятай я янгол твій на правому плечі,
Який завжди поможе й дасть пораду,
Я той, хто чує всі молитви твої день при дні ,
Я той, хто буде тобі завше помагати…

Прошу, запам’ятай я є живий,
В твоїх думках, у снах, у слові,
І хоч в мандрівці я далекій й непростій,
Та ми зустрінемось колись іще з тобою…
29.06.18

Світлана Пазиченко ©