Біль щастя, роздуми розлук…
Війна, яка мене змінила:
Ще мить тому – з тобою друг,
Аж ось – забрала вища сила
І понесла – кого куди:
Хтось – поруч, хоч і недосяжно
Когось – засипані сліди
Пісками часу. Неосяжно
Для пересічного мене,
Переплітає Всесвіт долі…
Мереживо скував одне
З шляхів людей, що прагнуть волі
Автор: Kosttia Chabala