Собака-герой Балто
На початку 1925 року в поселенні Ном на Алясці спалахнула епідемія дифтерії. Найбільше випадків захворювання на дифтерію було саме серед дітей. Єдине, що могло врятувати хворих — це вакцина зі сіркою, запасів якої у поселенні майже не лишилося.
Завдяки телеграфу вдалося дізнатися, що у місті Анкоридж є необхідні запаси вакцини, проте через погані природні умови (лютував крижаний шторм та буря) доставити медикаменти з Анкориджа до Нома на літаку неможливо. Тому було вирішено, що вакцину довезуть потягом до містечка Ненана, звідки медикаменти мають забрати і довезти до Нома собачі упряжки, бо далі Ненани залізничної дороги на той час ще не було прокладено. Відстань між містами складали тисячу миль, яку потрібно було проїхати, незважаючи на шторм, упряжці їздових собак та погоничу.
Першим з усіх прибув до Ненани Ґуннар Кассен. Упряжку з собак вів Балто. Однак на зворотному шляху Кассен був паралізований обмороженням, тому не міг керувати собаками. Саме тоді, коли вже здавалося порятунку не буде, упряжку почав вести Балто, який знав дорогу назад. Собака вів команду надзвичайно швидко. Це дозволило за відносно короткий час успішно доставити до Нома потрібну дітям вакцину. По прибутті упряжки в місто собаки були настільки знесилені, що навіть не могли гавкати. Проте діти були врятовані.
Звичайно Балто та інші тварини не розуміли, що везуть вакцину, яка є порятунком дітей, але вони розуміли, що їхній хазяїн у небезпеці і його треба рятувати. У цій ситуації Балто, мабуть, вперше в житті проявив героїзм і врятував як Ґуннара так і дітей.
Після деякого часу після повернення упряжки Ґуннара Каасена в Ном він організує тур по країні. Балто та його упряжка хасок збирають натовпи людей навколо себе, створюючи ажіотаж і привертаючи до себе увагу. Собаки возять упряжку, поставлену на колеса, для підтримки форми. Всі ЗМІ повняться повідомленнями про знаменитий тур. Преса робить Балто новим героєм усієї нації. Газети повняться статтями по всьому світу, і вже в кінці року статуя, вирізана Ф. Г. Ротом (FG Roth), встановлюється в Центральному парку, з вигравіруваними словами: «Витривалість, відданість, розум».
Через деякий час повідомлення зникають із ЗМІ, й ажіотаж раптово падає. По сліду Балто відправляється Джордж Кемпбелл. Незабаром він з'ясовує, що разом зі зростанням популярності Балто виріс і зацікавленість комерційних організацій до його персони. У підсумку Балто з упряжкою викупив Сем Г'юстон і організував вистави в одному з міських театрів. Вхід туди був тільки для джентльменів. Джордж прийшов до театру і побачив жахливу картину: Балто та інші собаки були посаджені на сталеві ланцюги. При спробі вирватися собак сильно били.
Обурений Кемпбелл прийшов до Г'юстона і зажадав викупити собак. У результаті той погодився продати їх за 2 тис. доларів і дав Джорджу термін у два тижні. Гроші збирали по всій країні. Собак викупили і привезли до Клівленда.
У Клівлендському музеї Балто та інші хаскі знову стали популярними, на них приходили дивитися діти, проводили екскурсії, з них малювали картини.
Після смерті Балто його опудало було виставлено в музеї Клівленда, потім було переміщене до підвалу музею.
І донині у школах Аляски проходять історію Балто, його вчинок не помер, він навіки залишиться символом доблесті, честі, гідності та незламної волі до перемоги. З того часу кожен рік по тому ж шляху, пройденому Ґуннаром, Балто і знаменитою упряжкою хаскі стали проводитися змагання. Суворі умови і той самий маршрут під силу небагатьом учасникам, незважаючи на те, що температура під час змагань бувала значно вищою за ту, що встановилася у 1925 році. Щорічна гонка їздових собак тривала аж до 1973 року.
Протягом декількох десятиліть відвідувачі Центрального парку Нью-Йорка можуть захоплюватися видом бронзової статуї хаскі, єдиної такої у своєму роді. Ця статуя Балто стала символом гордості всього американського народу в середині 1920-х.
На початку 1925 року в поселенні Ном на Алясці спалахнула епідемія дифтерії. Найбільше випадків захворювання на дифтерію було саме серед дітей. Єдине, що могло врятувати хворих — це вакцина зі сіркою, запасів якої у поселенні майже не лишилося.
Завдяки телеграфу вдалося дізнатися, що у місті Анкоридж є необхідні запаси вакцини, проте через погані природні умови (лютував крижаний шторм та буря) доставити медикаменти з Анкориджа до Нома на літаку неможливо. Тому було вирішено, що вакцину довезуть потягом до містечка Ненана, звідки медикаменти мають забрати і довезти до Нома собачі упряжки, бо далі Ненани залізничної дороги на той час ще не було прокладено. Відстань між містами складали тисячу миль, яку потрібно було проїхати, незважаючи на шторм, упряжці їздових собак та погоничу.
Першим з усіх прибув до Ненани Ґуннар Кассен. Упряжку з собак вів Балто. Однак на зворотному шляху Кассен був паралізований обмороженням, тому не міг керувати собаками. Саме тоді, коли вже здавалося порятунку не буде, упряжку почав вести Балто, який знав дорогу назад. Собака вів команду надзвичайно швидко. Це дозволило за відносно короткий час успішно доставити до Нома потрібну дітям вакцину. По прибутті упряжки в місто собаки були настільки знесилені, що навіть не могли гавкати. Проте діти були врятовані.
Звичайно Балто та інші тварини не розуміли, що везуть вакцину, яка є порятунком дітей, але вони розуміли, що їхній хазяїн у небезпеці і його треба рятувати. У цій ситуації Балто, мабуть, вперше в житті проявив героїзм і врятував як Ґуннара так і дітей.
Після деякого часу після повернення упряжки Ґуннара Каасена в Ном він організує тур по країні. Балто та його упряжка хасок збирають натовпи людей навколо себе, створюючи ажіотаж і привертаючи до себе увагу. Собаки возять упряжку, поставлену на колеса, для підтримки форми. Всі ЗМІ повняться повідомленнями про знаменитий тур. Преса робить Балто новим героєм усієї нації. Газети повняться статтями по всьому світу, і вже в кінці року статуя, вирізана Ф. Г. Ротом (FG Roth), встановлюється в Центральному парку, з вигравіруваними словами: «Витривалість, відданість, розум».
Через деякий час повідомлення зникають із ЗМІ, й ажіотаж раптово падає. По сліду Балто відправляється Джордж Кемпбелл. Незабаром він з'ясовує, що разом зі зростанням популярності Балто виріс і зацікавленість комерційних організацій до його персони. У підсумку Балто з упряжкою викупив Сем Г'юстон і організував вистави в одному з міських театрів. Вхід туди був тільки для джентльменів. Джордж прийшов до театру і побачив жахливу картину: Балто та інші собаки були посаджені на сталеві ланцюги. При спробі вирватися собак сильно били.
Обурений Кемпбелл прийшов до Г'юстона і зажадав викупити собак. У результаті той погодився продати їх за 2 тис. доларів і дав Джорджу термін у два тижні. Гроші збирали по всій країні. Собак викупили і привезли до Клівленда.
У Клівлендському музеї Балто та інші хаскі знову стали популярними, на них приходили дивитися діти, проводили екскурсії, з них малювали картини.
Після смерті Балто його опудало було виставлено в музеї Клівленда, потім було переміщене до підвалу музею.
І донині у школах Аляски проходять історію Балто, його вчинок не помер, він навіки залишиться символом доблесті, честі, гідності та незламної волі до перемоги. З того часу кожен рік по тому ж шляху, пройденому Ґуннаром, Балто і знаменитою упряжкою хаскі стали проводитися змагання. Суворі умови і той самий маршрут під силу небагатьом учасникам, незважаючи на те, що температура під час змагань бувала значно вищою за ту, що встановилася у 1925 році. Щорічна гонка їздових собак тривала аж до 1973 року.
Протягом декількох десятиліть відвідувачі Центрального парку Нью-Йорка можуть захоплюватися видом бронзової статуї хаскі, єдиної такої у своєму роді. Ця статуя Балто стала символом гордості всього американського народу в середині 1920-х.
Показати повністю...
