Лиш маючи дітей ми розумієм,
Яке велике щастя дав нам Бог.
Коли до серця горнем та лелієм -
Немов ведем з Всевишнім монолог.

А запах цей парфуми всі замінить,
Він найдорожчий, як вдихнеш його на мить.
То світ навколо себе зміниш,
Й навчишся до останнього любить.

Тендітні пальчики - троянди пелюсточки,
Усмішка сонячна, як промінь із небес.
Маленькі наші донечки й синочки,
Найбільше чудо ви із всіх чудес.

Лиш маючи дітей ми розумієм,
Що є життя дорожче за своє.
Всім їхнім перемогам ми радієм
І вдячні Господу за те, що вони є.

Вірш: Наталія Кішовар