15 лютого 1929 року мій дідусь Іван, тоді був перший красень на Бугаївці, за дмухавши Стрітенську свічку, по дорозі з церкви, набрався хоробрості, й підійшов у перше до гордячки Наталки - моєї бабусі. В неї у руках був "світильник" зроблений з скляної пляшки з відрізаним донцем. Іван попросив у Наталки вогню для своєї свічки, а потім вже й пішов поруч з нею. Попитав, чи можна йому прийти гуляти до них на "круг", чи не проженуть інші парубки... З того святкового вечора й почалася історія їх кохання, яке так безжалісно обірвала клята війна.