Меню
Жив в одному селі швець. Праведний був, віру мав сильну. Й ось перед одним великим церковним святом чоловік занeдужав і засмутився, що не зможе піти до храму. Та в ніч перед святом уві сні він почув чийсь голос, який тихо і лагідно говорив:
– Якщо ти не зможеш прийти до мене, то я сам відвідаю тебе.
Прокинувся швець і втішився: «Невже сам Господь завітає до мене?» Цілісінький ранок готував він свою оселю, накрив святковий стіл – як тільки міг, готувався до відвідин бажаного Гостя. Раптом за вікном він помітив заплаканого хлопчика. Покликавши його, швець запитав:
– Чому ти плачеш?– Нині в мене порвалися останні черевики, і я не маю що взути. А сім’я моя бідує і нових купити не зможе.
Та швець заспокоїв малого:
– Дай мені свої черевики, я полагоджу їх.
Дуже скоро радісний хлопчик вже стояв у залатаних черевиках. Попрощавшись із ним, швець повернувся до своїх справ.
Повечоріло. Аж ось приходить до нього бідна жінка і каже:
– Пробач мені, коли твоя ласка! Я принесла тобі лагодити чоботи, а заплатити не можу. І ходити без чобіт тепер годі: почалися холоди.
Швець лишень усміхнувся, узяв взуття, а жінці сказав зачекати. За якийсь час він повернувся:
– Готові твої чоботи. Носи на здоров’я! – і віддав їх жінці задарма.
Наближалася ніч. Давно скінчивши всі справи, швець сидів біля вікна і чекав Гостя. Вже пора було лягати спати, і швець, засмучений марним чеканням, почав стелити собі ліжко. І тут у двері хтось постукав.
Відчинивши їх, швець побачив мандрівника. Той попросив:
– Пусти мене переночувати. Я весь день був у дорозі, але не маю де подітися: ніхто не приймає до себе на ніч.
Пошкодував швець мандрівника і пустив до себе в хату. Коли мандрівник відпочив, швець поклав його у своє ліжко, а собі постелив на підлозі.
Засинаючи, він міркував: «Мабуть, я не гідний Гостя, бо Він не прийшов до мене сьогодні. Напевне, не сподобив Він мене чести відбути це велике свято разом із Ним». З такими невеселими думками швець заснув.
І ось знову уві сні той самий тихий голос каже йому:
– Сьогодні тричі приходив я до тебе, і щоразу ти радісно приймав мене.
Показати повністю...