Ось уже більше 45 років я називаю себе ХРИСТИЯНИНОМ, а до сих пір не розумів, чому комусь допущено Богом хвороби, злидні, самотність; а хтось живе безбідно. Це питання настільки мучило мене, що підступали помисли невір'я. Тільки недавно зрозумів, що страждання допущено всьому людському роду, і якщо ти здоровий і багатий - ти покликаний допомагати тим, хто нещасний. Якщо ти цього не робиш - ти не виконуєш свого призначення. Невідомо, що легше: хворіти чи доглядати за хворими, працею примножувати багатство і ділитися з бідними чи просити про допомогу, нічого не роблячи. Кожному надсилається хрест по силі, але земне життя - завжди хрестоношення,після якого Пасха,Воскресіння!
Немає несправедливості в тому, що один страждає, а інший покликаний розділити його страждання і допомагати йому. Якщо ж думати, що земне життя дане для задоволення, тоді, звичайно, здається несправедливим те, що одні здорові і багаті, а інші хворі і потребують всього.Якщо ми Бога не побачимо на землі,то не впізнаємо Його і на Небі...