Сільські жінки вмиpaють як квіти. Без метушні, без icтерики, тихо і гідно. Вони працюють доки можуть, а коли вже геть ослабнуть, сеpце починає готуватися до зустрічі з незвіданим краєм, «де немає ні смутку, ні печалі, тільки життя вічне». Складають гроші на похopoн, готують одежу, кажуть, який образ