Меню
Майже ніколи не дивлюся 24-ий канал, бо вважаю його однобоким і політично заангажованим (добре, що хоч не проросійський). А сьогодні майже годину споглядав на каналі Ситника (недавно закінчилося). Повністю зламали свою сітку мовлення, комерційні зобов'язання стосовно часу виходу рекламних блоків... Але не в цьому проблема. Мова про журналістські стандарти. Таке враження, ніби розмову з Артемом Ситником вів не журналіст телеканалу, а прес-секретар директора НАБУ. Підготовані питання, журналіст доповнює фрази Ситника: той робить критичні зауваження в бік генпрокурора чи Холодницького, а ведучий добавляє уже прямі політичні звинувачення, які директору НАБУ озвучувати не спідручно. Щось подібне можемо бачити в програмах Піховшека на Ньюсвані. Тільки у Піховшека риторика має наліт проросійський, а ще аж ніби через екран чуєш запах перегару. А на 24-му глядача спокушають патріотичною риторикою. А все решта не надто відрізняється.

Щодо Ситника. Він явно готує інформаційну відповідь на очікуване оголошення йому підозри. Тому почав з 24-го, а далі підхоплять усі "не дорогенькі..." (ну продовження ви й самі знаєте). Хоча головна ціль - створити видимість чесного безкомпромісного борця, якому мститься корумпована влада. І цю картинку він готує вже не тільки для нас з вами. Головні адресати - західні дипломати, підтримкою яких він дуже хоче знову заручитися. Тут уже питання до Юрія Луценка, чи зможе він достукатися до наших західних партнерів з альтернативною інформацією. Ми поки не такі сильні, щоб нехтувати їхньою думкою. А в суспільстві, показали соціологи, довіра вже вивітрилася.

І ще пару слів про Садового. Чого б то? Не лише тому, що 24 канал належить йому. Садовий і його партія загрузла у власних проблемах. Скандал зі столичною організацією та втрата партійної структури в Києві - це лише верхівка айсберга. Зараз у Садового шукають з ким можна ефективно об'єднатися для підвищення електорального ефекту. Нещодавно жорстко відмовили психічно нестабільному та безперспективному, хоча й рейтирнгоносному Гриценку. Усі, хто з ним ішов у єдиному списку в 2014 році добре зрозуміли, що Гриценко - це той бравий полковник, який у розпал битви стріляє собі в ногу.

Але в Садового не лише зрозуміли, що єднатися з Гриценком - собі ж дорожче. Там задумалися - чи не залучити до своїх рядів і тих, хто вже мав нещастя в цьому переконатися на власній шкірі. Мова про ряд лідерів Демальянсу та примкнувших до них всяких там шабуніних і інших "антикарупционєрів". Шабунін уже колись заявляв, що вони розглядають НАБУ як політичний проект, який допоможе їм розчистити собі шлях до влади. Але й сам Ситник мріє про владну кар'єру. Лише раніше він себе бачив на посту президента. Зараз цей рівень уже неактуальний. А застрахуватися депутатським мандатом (нехай навіть формальної недоторканності вже не буде) зараз геть не зайве. .

Схоже, що Ситник планує очолити політичний проект "антиткорупціонерів". Питання було в часі такого старту. Спершу були припущення, що оголошення політичної програми прозвучить уже після завершення його каденції в НАБУ. Але ситуація надто динамічно міняється не на користь цих "активістів". Уже в понеділок у Ситника появиться шанс гучно грюкнути дверима та оголосити себе жертвою "корумпованого злочинного режиму". Тому об'єднання ситниківців і "Самопомочі" теоретично може бути взаємовигідним.

Поки це односторонній рух: ініціативу, наскільки знаю, виявляють лише в "Самопомочі". Для них ідея вигідна, якщо, звісно, у Ситника та його шабуніних не надто розпаляться апетити. Так, зокрема, вирішиться й проблема з втраченою столичною парторганізацією. Для Ситника питання ще не вирішене. Він поки вірить, що зможе самостійно вийти на вибори. Але за пару тижнів прізвище Ситника та його гіпотетичної партії мають появитися в соцопитуваннях (от якби їх ще й опублікували!) Думаю, що ці дослідження дуже охолодять апетити. Ще одна проблема - поки нема формалізованої структури, яка мала б торгуватися зі Садовим про квоти та впливи. Але думаю, що цей напрям політичної інтрижки має перспективу, тому за ним вартує поспостерігати.
Показати повністю...