Меню
Той, хто розраховує на революцію в Росії - наївний оптиміст. В Росії ніколи не було революцій - лише палацові перевороти. А як же "демократична революція у лютому 1917 року? - спитаєте ви.

Відповім: не було ніякої революції. Було відречення Миколи ІІ на користь свого брата. І брат у свою чергу відрікся. І все це відбувалося під тиском і контролем російського генералітету та тодішніх "олігархів".

Знавці історії скажуть: так Микола відрікся, бо Петроград повстав, хіба це не революція?

Ні, це - не революція. Кістяком "повсталих" були частини місцевого гарнізону. Якими командували офіцери. Якими командували генерали. Дивним чином і зняті з фронту частини "не змогли пробитися" до Пітера й спокійно стояли собі неподалік, очікуючи на щось...

А народ повалив на вулиці, коли зрозумів - йому за це нічого не буде і казаки шаблями його не рубатимуть і солдати в нього не стрілятимуть.

Хочете знати, хто стояв за лаштунками? А ви згадайте хто очолив Тимчасовий уряд. Правильно: князь Львов. А хто був князь Львов? Князь Львов контролював армію. Будучи абсолютно цивільною особою.

Як? Дуже просто: він керував Всероссийским земским союзом помощи больным и раненным воинам. Це така скромна організація, яка підгреба під себе практично все матеріально-технічне забезпечення армії, медичне обслуговування і транпортування для армії харчів.
Лише товарних потягів мала 75 штук - колосальну на той час силу.

Тепер зрозуміло, чому генерали - скажімо так - не потестували проти відречення Миколи ІІ і "не змогли" навести лад в столиці та інших великих містах?

До речі, річний бюджет отого Всеросійського союзу складав... Трам-парам... 600 мільйонів рублів. Приблизно 10% усіх грошей, які були в обороті Російської імперії. Більше третини вартості золотого запасу імперії. Нічогенько так, правда?

До чого все це я пишу? Якщо ви дочитали до цього місця - ви коротко ознайомилися з можливим сценарієм майбутньої "революції" в Росії.

Павло Бондаренко
Показати повністю...