Muraena helena/Європейська, або середземноморська мурена
Мурена не відрізняється особливою привабливістю. З нею не захочеш зв'язуватися, навіть не знаючи про її небезпеку.
Шкіра у них гола, без луски. Голова з маленькими очицями і величезною пащею, немає грудних і черевних плавників - все це тільки підсилює схожість цих риб зі зміями.
Мурени мають подовжені і дуже гострі зуби. Раніше вважалося, що вони отруйні, як зуби у змій, але зараз доведено, що це не так. Товстий шар слизу захищає шкіру від механічних пошкоджень, мікробів і паразитів. У деяких мурен слиз отруйна: від зіткнення з нею у людини на шкірі можуть залишитися опіки.
Забарвлення у них маскувальне до навколишнього середовища. Причому навіть внутрішня сторона ротової порожнини у них пофарбована також. Адже майже весь час мурени тримають рот відкритим.
Ця риба досить велика, досягає 2,4 метрів, а важить до 45 кг. Зустрічаються і зовсім крихітки, які не виростають більш, ніж 10 см. Хоча і вони забезпечені гострими зубами.
Існує близько 100 видів мурен. Більшість з них мешкає в тропічних і субтропічних морях. Найбільша з них - зіркова мурена, її середня довжина сягає 180 см.
У Середземному морі мешкає мурена середземноморська довжиною до півтора метрів. Саме вона і була героїнею страшних легенд античності.
Мурени - це нічні тварини. Вдень вони сидять в ущелинах скель і коралів, а вночі починається полювання. Жертвами мурени стають більш дрібні риби, краби, головоногі молюски, а також восьминоги. Є види, що спеціалізуються на морських їжаках - їх можна впізнати за формою зубів, пристосованих для виламування панцирів. Вид мурени, що хапає здобич, дуже неприємний. Вона розриває свою жертву довгими зубами на дрібні частини. За лічені секунди від бідної риби, яку мурена зловили, нічого не залишається. Полюючи за восьминогом, мурена спочатку заганяє його в першу-ліпшу розколину. Далі мурені потрібно тільки просунути в ущелину голову. Хватає восьминога за щупалець і вириває його. І так, поки восьминіг не буде з'їдений без залишку.
Свою жертву мурена відчуває на відстані по запаху. Зір у них практично не розвинений, тому що все-таки мурени - це нічні тварини.
Чи небезпечна мурена для людини? Звичайно! Але тільки в тому випадку, коли людина сама її провокує. Людина, яка стала жертвою нападу мурени, часто сама винна у цьому - суне руку або ногу в ущелину, де ховається мурена, або переслідує її.
У 1948 році І. Брок, який пізніше став директором Гавайського інституту біології моря при Гавайському університеті, плавав з аквалангом біля острова Джонстон в Тихому океані, глибина в цьому районі становить близько 6 метрів. Перед зануренням доктора в воду кинули гранату - це входило в програму досліджень, якими Брок займався. Помітивши у воді велику мурену і думаючи, що вона вбита гранатою, доктор Брок підчепив її острогою. Однак мурена, довжина якої складала 2,4 метра, виявилася далеко не мертвою: вона кинулася прямо на доктора і вчепилася йому в лікоть. Уже було сказано про те, які зуби у мурени. Вона, нападаючи на людину, завдає рану, яка схожа на слід укусу барракуди. Але на відміну від барракуди, мурена миттєво не відпливає геть, а повисає на своїй жертві, ніби бульдог. Доктору вдалося піднятися на поверхню і дістатися до човна. Проте хірургам довелося довго возитися з цією раною, так як вона виявилася дуже важкою. Брок мало не втратив всю руку.
Крім того, виявилося, що мурен можна спеціально навчити нападати на людину. В історії були випадки, коли цих риб місяцями готували до невластивої їм ролі людожерів - тримали голодними, дражнили і спеціально привчали до запаху крові. І, дійсно, мурени починали полювати за людьми. Правда, випадків з дресированими муренами давно не траплялося.
Побачивши звичайну мурену, не варто турбувати цю скромну рибу, наближатися до її оселі і вже тим більше засовувати руки в нору. Любителям морського полювання з гарпунною рушницею теж не слід стріляти в нори й ущелини тільки зі страху, що там може бути мурена. Якщо в них все-таки виявиться мурена, то в цьому випадку вона вас обов'язково атакує. Наостанок запам'ятайте, неприручена мурена лише у виняткових випадках нападає на противника, що перевершує її за розмірами. Отже, якщо її не провокувати, вона не зачепить вас і відпливе сама.