Спільноти - UkrOpen
Меню
Поміж листя в саду,
Поміж рухів плодів.
Я зімлів,
коли сяяли очі уважні.
Себе я не знайду,
І мабуть не хотів...
Лиш торкнутися снів
і твоїх кольорів.
І вкусити плоди ті,
домашні.

Ти підеш на тепло
і духм'яну красу,
залишися на мить лише, поряд.
Ось дерева, стебло,
понад ним вознесу,
моє світло до тебе сильніше часу!
і живіше глибокого моря.

Хитрі очі твої,
Затягають, крадуть.
Поміж них і емоції, злива і злива.
У саду цьому сік і його лише суть,
Твоїх чар привернуть,
Аби тіла відчуть...
І тебе пригорнуть,
Особлива.

Хай листок обійме,
Ось на грунті тепло.
Хай і сонце торкнеться
Веснянок.
Не мине ця хвилина,
Жадана давно,
Я твоє волокно споглядаю,
Й вино
Уливаю в щілину,
де ранок!

Хай планета дрижить,
поміж плитами тре,
все минуле й забуте,
порожнє.
У саду цім забудемось,
новая мить,
Нові сенси являє,
в промінні блищить,
і твій погляд на серці торкає блакить,
Ти емоція, тілом - художня.

Я не бачу себе,
І земля утіка.
Поряд - дотики шовк, твої пружні.
Ти цілуєш м'яка,
І спада Карфаген...
Кольори молока,
у одежі знамен,
Я стягаю тканини натужні.

Мої ребра на місці,
То наче не рай?!
Ти благай мене взяти у владу.
В'яжеш пальці своїми,
Мене позбирай,
І торкай,
Як приго́рнеш, пестливо штовхай...

Ти підеш...

Але в магію саду.

#ОлегКупрієнко (с) 15.03.2018р.
Показати повністю...