Marina Daniluk-Yarmolaeva
Вакарчук тримає паузу, акції ростуть.
Сьогодні нам показали ембріон чергового месії. Месіі в пробірці. Месію на виріст.
Рік тому уже політик-мем, але месія минулого сезону Михеіл Саакашвілі в потязі повному політичних буратін, а потім бігом трусцою перебіг український кордон.
Скільки розмов було про переворот.
Про нову якість політики. Про людей, які крадуть. І про інших людей, які мають взяти владу у свої руки.
Те саме я почула сьогодні від Вакарчука. Це був 100%, але абсолютно прогнозований хіт.
Як звуть тих людей, які «стоять за мною і мають силу та відвагу, яких не зупинити»? Чи не одвічні чумаки та деревянки, які шукають собі тіло новенького політичного кита заради тимчасової політичної присоски.
«Хто ті люди, яким довіряє суспільство і які мають взяти владу у свої руки». Имя, сестра, имя...
Що таке «починати розмову з простими людьми». Поки ви розкачуєтесь на форумах, Ляшко обцілував кожну корову країни. Наш пересічний виборець не на форуми ходить, він в райцентрах на великах їздить.
«Якщо ви хочете почути щось конкретне — трішки потерпіть». Що добре при запізненні на концерти не є добре для держави. 20 років наші месії просять потерпіти, а потім по колу просять тєрпіл іще потерпіти своєю терпілкою.
«не можна вічно пафосно говорити про політику». Не можна. Насправді усе складніше ніж присвятити пісню Сенцову і воїнам АТО. Хоча це красиві драматичні жести. Це і є чистий пафос і він припиниться, коли люди припинять голосувати за: 1) 5 облич із легкою політичною пластикою, 2) за артистів професійних і рівня будинку культури.
Співайте, Святослав, поки голос ще є і торс нічого.