Меню
Та хто сказав, що час усе лікує?
Він лиш тече крізь пальці,як вода.
Він знає все - майбутнє і минуле,
Але мовчить,коли болить душа.

Цей біль не відпускає мого серця,
Стискаючи лещата все тугіш.
Із них на хвильку вирватись вдається,
Та потім знову коле, наче ніж.

Я без вагань би розтрощила пам"ять,
Та знову сльози...Звідки ви взялись?
І серце...Все ніяк Тебе не зрадить,
Ти досі в нім живеш, як і колись.

Невже Ти не відчуєш? Це занадто...
Я так Тебе ненавиджу... Й люблю...
Куди не глянеш - скрізь Тебе багато.
Сховатись - шанс...Рівняється нулю...

Чому за все, що так було потрібне
Подвійною ціною я плачу?
І де той час? Лікуй мене, я згідна...
Бо я Його ненавиджу... й люблю...
Показати повністю...