Хтось молить в Бога день життя,
Хтось в пиятиці день марнує.
Хтось просить, щоб була сім'я,
А хтось свою сім'ю руйнує.
Хтось робить спроби день за днем,
Щоби дитинку народити.
Над кимось вже стоять з ножем,
Щоби маленьке тільце вбити.
Хтось копійки на чорний хліб,
З кишень останні вигортає.
Хтось грошенят накрав, нагріб,
То хліб з ікрою викидає.
Ми нищим все і не цінуєм,
І душі сповнені отрути.
А потім плачем і шкодуєм,
І в Бога молим повернути.
Але мораль завжди одна,
Цінуйте люди, хто що має.
І не робіть ви стільки зла,
Бо доля все вам пригадає...

Лариса Ягула Семеген