На клаптику душі я образ намалюю
Побачу погляд твій у відблисках вогню
Ти вдома. На Донбасі я гарую
В твого кохання вбравшися броню

Не близький шлях мені до тебе, крале
Крізь зиму, вибухи та полум’я війни
Не ми з тобою шлях оцей обрали
Немає в тому нашої вини

Ота розлука… Знай, вона лиш ззовні
У моїм серці завжди ти живеш
І кожен подих мій тобою повний
І я живий, допоки мене ждеш…

Автор: Kostia Chabala