Меню
Не забувайте

В кімнаті тепло і пісні лунають.
З екрану – шоу і веселий сміх.
Мов в світі іншому перебувають.
Мов і нема подій жорстоких цих.

Мов ні війни, ні вибухів, ні крові.
Не ллють матусі за синами сліз.
І у новинах вже байдужість в слові, –
Мов транспорт з фронту вбитого привіз…

А він – чийсь син – єдиний в цілім світі !
Коханий чийсь, татусь, а може – брат.
А може ще й не встиг він полюбити, –
Цей України рядовий солдат !

Збіжать роки. І сонце знов засяє.
Ти будеш жити, мріяти, кохать.
А наш Герой ніколи більш не взнає,
Як можуть солов’ї в саду співать,

Як можна обійнять матусю рідну,
Як можна ніжно донечку обнять.
Але він вірив – жити будуть гідно !
За їхнє щастя він пішов вмирать…

Не забувайте цього, милі друзі !
З Любов’ю ставтесь до захисників.
Схиліться в шані, як берізка в лузі.
Хай буде пам'ять на віки віків !

28.10.2018        Валерій
Показати повністю...