Які пронизливі ці Голоси Війни…
В них біль розлуки, жах убивства й горе,
Окопна радість і крізь сльози сміх,
В них голос людяності й туги море…

Все просто - там іде війна…
Все просто - там стріляють й убивають,
Так просто, там на атоми поділене життя
Так наче там ти є, і водночас тебе немає…

Ти хочеш вижити? Не подавай емоцій!
А краще чітко за інерцією все роби, -
Лякатись і боятись будеш потім,
А зараз просто дій, стріляй, біжи!

Все просто? Так, але не зовсім!
Нема нічого простого у цім житті,
Повір, для щастя є у тебе всього вдосталь,
Про це зі сторінок говорять Голоси Війни …
10.12.17

Світлана Пазиченко ©