Карл Ґустав Еміль Фон Маннергейм народився у Фінляндії поблизу міста Турку, був виходцем з родини аристократів. Закінчив у 1887 році Гельсінгфорський університет і в 1889 році — Миколаївське кавалерійське училище у російській столиці, звідки був випущений в чині поручника. Герой російсько-японської війни. До кінця життя дослужився до звання фельдмаршала та після радянсько-фінської війни був обраний президентом Фінляндії.

14 жовтня 1939 року Фінляндії було запропоновано здати в оренду на 30 років порт Ханко для влаштування там радянської військово-морської бази, а також передати СРСР кілька островів у східній частині Фінської затоки, частину Карельського перешийку і півострів Рибальський на півночі країни — усього 2761 квадратний кілометр. В обмін пропонувалося 5529 квадратних кілометрів радянських територій у Карелії. Офіційний Гельсінкі відповів на це відмовою.

30 листопада 1939 року радянські війська розпочали широку наступальну операцію проти Фінляндії, завдавши головний удар на Карельському перешийку. З боку СРСР у війні брав участь приблизно 1 млн військовослужбовців. Крім сухопутних військ бойові дії вів Балтійський флот.

Початок війни склався не на користь Радянського Союзу, чия армія виявилася погано підготовленою до бойових дій проти потужної фортифікаційної лінії супротивника (лінії Маннергейма) в умовах зими з її 40-градусними морозами.

Фінські солдати були забезпечені зимовим одягом, білими захисними маскувальними халатами, а також лижами для більш швидкого пересування. Екіпірування радянських солдатів за традицією було поганим, тому вони зазнавали значних обморожень.

Особливо сильні бої розгорілися при повному пануванні радянської авіації у повітрі поблизу Суомуссалве в грудні 1939 — січні 1940 років. Тут військам Маннергейма у місцевості з річками та озерами, вдалося уповільнити наступ радянських військ і, влаштовуючи засідки, відрізати частину з них від головних сил.

Після цього у дію прийшли артилерія і чисельні групи снайперів. Радянська 163-тя піхотна дивізія і 44-а дивізія, що поспішала їй на допомогу виявилися повністю розгромленими. У підсумку радянські війська під Суомуссалве втратили понад 27 тисяч осіб убитими і замерзлими, а втрати фінів склали усього близько 900 осіб.

12 березня 1940 року Фінляндія капітулювала, щоб не допустити просування радянських військ у глиб її території, втративши всього 9% своєї території.

Втрати СРСР у підсумку складали 126 875 загиблих та зниклих безвісти, 264 908 поранених. Втрати Фінляндії — 26 662 загиблих та 39 886 поранених.

Фактично СРСР отримав собі ворога у Другій Світовій війні — Фінляндія стала союзником Німеччини.