Спільноти - UkrOpen
Меню
Краса Карпат не має меж. Про це не треба говорити. 
Весною, літом й взимку теж так мариться в природі жити. 
Як сонце сходить, як зника. Пташиний гомін, листя шорох. 
Як хмари линуть, як тече ріка хвилює розум і на серці сполох. 
Гірське повітря - дихати не треба, як губка наше тіло поглина. 
Вода гірська - це Божі сльози з неба росою стеляться. І все тяжке - мина. 
Не можу я ніколи зрозуміти чому хвилює всіх цей дивний край? 
І ми, дорослі, і маленькі діти у захваті з Карпат. Тут певно Рай!!!