Меню
ОСТАННІЙ ДЗВІНОК КІБОРГА
— Привіт, Юль! Вибач, що дзвоню... Я лежу під завалом, у мене ще є трошки зарядки на телефоні. Розумію, що врятувати мене вже не можна. Поговори зі мною... Не хочу помирати на самоті.
— І...?
— З ним вже немає зв'язку, - тихо відповіла Юля і заплакала...