ЛИСТ З ПЕРЕДОВОЇ

"Моя кохана, Зіронько ранкова!
Ще мить - і запалає сонечком діброва.
І небо заясніє в вишині,
І кануть зорі в далі голубі...
Не пропадай, кохана, не зникай!
Я побіжу аж ген за небокрай!..
Туди, де ми стрічались, де живеш...
Тут - Схід...і дим та полум'я пожеж...
Не дотягнусь до тебе - лиш в думках,
У мріях, спогадах, розмовах і у снах...
Не відпускає ще до рідних ця війна -
Нема назад дороги, вже нема...
Я йду у бій - країну захищати,
Бо ж треба ворога одвічного прогнати!
Не можу залишитись в стороні -
Моя ж країна! В неї ми - одні!
За наших діточок я зараз тут,
Вони народяться - хай весело ростуть,
Щоб і не чули вибухів, плачУ -
За це сьогодні спокоєм плачу...
Тебе люблю я, рідна, дорога,
Моя весняна квітко запашна...
З очей коханих щастя хочу пити,
Для тебе, мила, лиш для тебе - жити!
Твоя усмішка - долі оберіг...
Без тебе, рідна, щастя - за поріг...
Не дожену його і не знайду,
Якщо тебе я втрачу, дорогу!.."

...Не можу більш писати - йде комбат...
Твій Воїн. Твій Коханий. Твій солдат.

Надія Умриш