НІ, ВОНИ ПО РІЗНІ БЕРЕГИ...

Давня поміж ними кров зчорніла,
Том нiяк не змиряться вони,
Обопільна лють - й засатаніла! -
Тут, - вони ж і доньки і сини

Однiєї матері - Вкраїни,
Та от різний колір прапорів
Їх приваблює, тому й руїни, -
Злагоди міст в полум'ї згорів,

Й вкотре вже! - Одне лише єднання:
Вільна Україна і тризуб,
Й непохитні ті переконання,
"Переможемо!," - злітає з губ.

Жовтень отже, - й знов Покрова свято,
Старі он, з УПА ті вояки
Й однодумці їхні - як завзято! -
До Кобзаря - батька йдуть - таки,

З квiтами. - Вже й сімдесят шість рокiв.., -
Дасть Бог, і сторічний ювілей
Святкуватимуть, - відлуння кроків.., -
Заздалегіть вивчених ролей

Тут багато, опоненти кажуть,
Тому, он, й сичать, й беруть на кпин, -
Стрічкой Дружби рук собі не в'яжуть:
Ті і ті ж не визнають провин...

Давня поміж ними кров зчорніла,
Іще з Вітчизняної часів,
Так. - Покров.., - ой, знов загомоніла
Україна, - вдосталь голосів...

PS - 14 жовтня православна церква вiдзначає
Свято Покрова Пресвятої Богородицi, -
Дай, Боже, мирного життя в Українi.

Цирульник Андрій