«Слово про закон і благодать» – визначний твір красномовства Київської Русі (1037–1050) склав, вірогідно, священик (пізніше київський митрополит) Іларіон. Автор стверджує самостійність Руської держави і церкви, заперечує повноваження Візантії щодо Києва.