Меню
Петро Закала поділився записом
Втративши на війні чоловіка, волонтерка пішла на фронт... У 20 років Юлія Кіріллова стала нареченою, а в 21 - вдовою...
Чоловік Юлії Данило був мобілізований до 30-ї окремої механізованої бригади в перший місяць війни, 18 березня. Квартира, яку орендувало молоде подружжя, дуже швидко перетворилася на волонтерський склад, переповнений кевларовими шоломами і брониками, раціями і карематами. Юля хвилювалася, забувала поїсти, із завмиранням серця слухала новини. Дві години сну, цілий день на роботі, цілий вечір у пошуках чергових комплектів форм та взуття для коханого артилериста та його товаришів… Та в серпні 2014-го року під час артобстрілу з росії Данило загинув, не доживши одного дня до свого 24-річчя і тижня до дня незалежності України…
Юля зі сльозами на очах розповідає, що з кожним днем усе більше віддаляється від тієї миті, коли була дійсно щасливою.
- Здається, що гірше вже бути не може. Та де ж - ще й як може. Час не гоїть ран, вони не зникнуть ніколи. Ти просто звикаєш до цього болю, звикаєш, бо вдіяти вже нічого не можеш...
Після загибелі коханого молода киянка продовжила свою війну. У лавах волонтерських груп студентка об’їздила практично всю Донецьку та Луганську області. Дівчина знову і знову збирала черговий вантаж і їхала у самісіньке пекло, де рятувала життя пораненим, допомагала ремонтувати військові автомобілі, вивозила людей з-під обстрілів.
- За наше майбутнє боровся мій чоловік, за це боролися і тисячі наших загиблих воїнів, за це боролась і я ! У мене часто запитували, чому я знову і знову їхала в АТО, чому мені не сиділося вдома. Мене нерідко звинувачують у егоїзмі, дехто відверто казав, що в мене не всі вдома ! Ну і нехай ! А я собі знаю своє і потихеньку з допомогою небайдужих українців збирала черговий вантаж, сідала в машину і вирушала в дорогу, до наших героїв !
Рік тому тендітна дівчина була мобілізована до 25-го батальйону медиком. Рік виявився вкрай складним, довелося стикатися з першою медичною допомогою, зі складними маніпуляціями, втрачати побратимів, ризикувати життям… Її силі духу позаздрить кожен. У свої 22 роки вона здобула серйозний і вкрай жорстокий життєвий досвід...
Юля і досі не знімає обручки, адже знає - її герой десь поруч. Посмертно Данила нагородили орденом "За мужність". Дружина, як ніхто інший, знає, що він на нього заслуговує.
- Коли одна куля підводить підсумок битви, коли немає шансів вибратись, але якимось дивом це все ж таки вдається зробити, я розумію - це він прикриває мою спину… Він поруч....
Тримайся, дівчинко !... Дякуємо за все !... Світла пам'ять Данилу !!...
#ООС #Війна #Донбас #Україна #Ukraine #ЗСУ #АТО
Показати повністю...