Меню
Людмила Волинь дуже сподобалось
Я втікаю від себе в дитинство:
Там ще дідо і баба живі,
Там дерева – великі-великі,
Там ховаються мрії в траві.

Там цвіркун витинає гімн сонцю
І пташки, як безликі святі,
Линуть в небо високо-високо,
Аж до Бога… співати пісні.

Утікаю від себе у спомин,
У солодко-малиновий час,
У дитинство таке кольорове,
Що затьмарює розум не раз…

© Оксана КУЗІВ
Показати повністю...