Меню
Вона була із тих
Кого я не забуду
Я розгубився, стих
І не стуляв вже губи

Для когось – хибний крок
Для мене – наче диво
Як еталон жінок
Пекуча і зваблива

Ну звідки ти така?
І нащо мені треба?
Куди би не тікав –
Але вертав до тебе

Шукав твої сліди
На вранішніх стежках
Куди без тебе йти?
Ну звідки ти така?
Показати повністю...