Свято Вознесіння – це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного дому, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба і нас зробив земними і однією землею живуть. Мова йде не про запланетном простір і не про космос. Мова йде про Небо, повернутому нам Христом, про небо, яке ми втратили в земних науках і ідеології і яке розкрив і повернув нам Христос. Небо – це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Все це розкрив, все це дарує нам Христос.

Через Вознесіння Господа упало людство Христом зводиться від землі, тління і смерті до нескінченної життя на небі. Христос, воскрес силою Свого Божества, через Вознесіння удостоїв обожене і одухотворене людське єство великої честі і слави сивіння правиці Отця.

Вознесшись на небо, Господь не залишив землю Своєю Божественною присутністю став ще ближче до людини, до всіх віруючих в Нього. Нині Він знаходиться на землі не тільки всюдисущим Своїм Божеством, але і у великому і пренебесном таїнстві Євхаристії – Божественних Тіла і Крові Його, яких долучаються вірні. Преславне Вознесіння Спасителя на небо було продовженням і завершенням прославлення Його по людству, яке почалося у Воскресінні, і основою якому послужив Хрест Христовий. Тут здійснюється і завершується таїнство Домобудівництва нашого спасіння Христом в Його перебуванні тілом на землі.

Вознесіння Ісуса Христа на небо разом з тим відкриває для всіх віруючих у Нього шлях до неба, до вічного життя, подібно до того, як Його смерть і Воскресіння є перемога над гріхом і смертю для всього людства. Христос вознісся на небо, як первісток з мертвих, представивши у Своїй Особі початок искупленной і відродженої Ним людської природи. Він зійшов зі славою до Светоначальнику Батькові Своєму, Хрестом Своїм зруйнувавши давнє засудження людства і середостіння (перешкоду) ворожнечі між людиною і Богом.