О мово рідна!

В рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні,

у дні багаті,

і на вогнях,

і при багатті —

ти від колиски до труни!..

Хоч не чужою чужиною

чужі були і є мені,

немов луною голосною

твої лунають голосні!..

Озвуться чистими тонами

їм приголосних сто рядів —

басами і напівбасами

м'які, сонорні і тверді!..

Як найцінніша нагорода,

немов Дніпра могутній плин,—

пісні великого народу

з країни сонця і калин!..

В братів сім'ї вишневим садом

стрічаєш ранки голубі,—

моя відрадо

і порадо,

безсмертя суджене тобі,

бо ти —

як мати в рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні,

у дні багаті,

і на вогнях,

і при багатті,

ти —

від колиски до труни!

Володимир Підпалий