Taras Chornovil
 
Game over...

Сумно, але НАБУ й Ситник персонально при активній співучасті всяких лєщєнок, шабуніних остаточно знищили цей перспективний проект. Усе. Особисті образи, помста, цілковите порушення всіх мислимих правових норм, абсолютна відсутність будь-яких зримих результатів. Справа Омеляна дуже маргінальна, але вона стала певним суспільним каталізатором.

Ніхто, на жаль, уже не зможе переграти існуюче законодавство, навряд чи скоро вдасться позбутися такої ганьби, якою для країни стає Ситник, тому доведеться пережити ще пару серій розчарувань. І доведеться готуватися до перезавантаження усієї антикорупційної системи. Це жахливо, але десь за рік-два чи три, коли Ситник уже сидітиме в тюрмі (повірте, сидітиме), детективів НАБУ тягатимуть по судах, нам усе доведеться починати знову з нуля.

Чи це погано? Так. Чи катастрофічно? Ні. Не так вульгарно й примітивно, але подібні речі відбувалися вже не раз в інших країнах. У сусідній Польщі перший голова їхнього антикорупційного бюро вже сидить, а сама інституція поступово відроджується. У Колумбії теж заарештували їхнього Ситника й готують для екстрадиції в США... Але це не знизило міжнародні рейтинги цих країн. Найгірше - це не помилки, вони бувають у всіх, катастрофу несе відмова їх визнання та небажання виправляти.