Під вікном калину матуся саджала,
Єдиного сина на фронт проводжала.
Поруч наречена сльози проливала,
А вона їм чемно пораду давала:
— Розквітай, калино, пишною, стрункою,
Ти чекай, дівчино, мого сина з бою.
Я старенька, хвора, може, й не діждуся.
Хай обійде горе, за це і молюся.
Ще я, діти, маю вас благословити;
Щиро вам бажаю у коханні жити.
В радості чи в горесті, в багатстві чи в бідності,
Не втрачайте совісті та людської гідності.
Борися, мій сину, за Землю Священну,
За милу дівчину свою, наречену.
Хай тебе у битві куля не дістане,
А моя молитва – оберегом стане.
Випала, солдате, тяжка тобі доля,
В бою здобувати для Вкраїни волю.
У лиху годину захисти державу.
Слава Україні і Героям Слава