Я пам'ятаю перший дзвоник в школі,
канікули в бабусинім селі,
як вечорами ми купались голі
із друзями, бешкетники малі.
... Я пам'ятаю все життя дитяче,
час, без жалЮ, штовхав вперед мене...
Почув я голос : ,,Не спіши юначе
до старості, тебе це не мине".
... Я пам'ятаю всі студентські рОки,
а доля мене далі все велА,
життя, вперед робило свої кроки
і з сивиною, юність відійшла.
... Я пам'ятаю ті краї далекі
де був, та повернувся в Станіслав,
як повертають в рідний край лелеки
і не примітив, як старіти став.
... Я пам'ятаю - йшов я перед тінню,
вже лінії її був перетИн...
Від вогника до полум'я, й до тлІння...
Був перший дзвоник... Жде останній дзвін...
@Василь Малиновський.
Ждати - чекати. Тлумачний словник української мови.