Задумався, згадав батьківську хату,
Дитинство, річку, літні вечори,
Під вербами сиділи мама й тато...
Веселий сміх і гамір дітвори.
... Відзеленіло літо, прийшла осінь...
Минула осінь, вже сніжить зима,
А за вікном хурделиця голосить...
Почув я голос мами... Ні... Нема...
... Давно нема моїх батьків зі мною,
А в пам'яті - сліди їх на траві...
Очі мої, наповнились сльозою...
БУДЬТЕ З БАТЬКАМИ, ПОКИ ЩЕ ЖИВІ.
  @Василь Малиновський.  (С)