Меню
На стене 283 записи
Віктор Нестеренко дуже сподобалось
Ангел - охоронець
- Васильку, ну відкрий очі! Рідненький, потерпи. Ось я рану перев*яжу і все добре буде!
Медсестричка, незважауючи на ворожий остріл, вправно розмотувала бинт, щоб зупинити кров.
- Васильку, ти чуєш мене? - сльози градом котилися з блакитних очей дівчини.
- Васильку, яж кохаю тебе! Дуже кохаю, а сказати не наважувалась. Як я жити буду без тебе?
Василь, чорнявий хлопчина з Коломиї, щасливо посміхнувся:
- Це ж треба! Чекати поки куля мене прошиє, щоб сказати твкі гарні слова!
Не плач. Я мушу жити. Бо тепер, у мене є ти, особистий ангел - охоронець.