До рідних Карпат повертаюсь вітрами.
Стискаю в обіймах Поділля п' янке.
Козацькую землю цілую вустами,
П' ю воду з Дністра, що джерелами б'є .

Травневим каштаном квітує столиця.
Летить з берегів підголосок стрижа...
О, земле, -- пісень стоголоса скарбниця
Ти роду козацького щира душа.

Ю. Гарник.