Меню
Ольга Лисеєнка дуже сподобалось
Із історії свята
День Святого Валентина (Валентинів день, День Закоханих) — світське свято, яке відзначають у деяких країнах щороку 14 лютого.

За легендою, християнський священик Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р.Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною.

Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, попри цей указ, продовжував таємно вінчати усіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, названа донька якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув у християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.

Але щонайменше троє святих Валентинів були римськими мучениками. Один був священиком і лікарем у Римі, другий — єпископом у Терні (Італія), третій жив у Єгипті приблизно в 100–153 роках. Останній був одним із кандидатів на пост римського єпископа (тобто Папи), у своїх проповідях звеличував чесноти шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

Римський Валентин загинув 269 року (часи імператора Клавдія II), тернійський — 197-го. Обидва були поховані на одному цвинтарі (поблизу сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають «воротами Святого Валентина»). Рештки першого Валентина (римського священика і лікаря) згодом зберігалися в одній із церков Рима. В 1836 році Папа Римський Григорій XVI передав рештки церкві у Дубліні, де вони зберігаються досі. Рештки другого Валентина нині перебувають у базиліці Святого Валентина в Терні — місті, де він колись був пастирем.

Вважається, що День Святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна; за іншою версією, на честь богині кохання Юнони), який відзначався щороку 14 лютого. Ця заміна сталася у 496 році за розпорядженням Папи Римського Геласія I.

Широкої популярності у Західній Європі це свято набуло після XV сторіччя. За переказом, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю. У 1415 році, перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається у Британському Музеї. У США свято відзначають з 1777 року.
Показати повністю...