На честь Петра колись називатимуть вулиці. Площі. Ставитимуть пам`ятники. У Києві, Львові, Харкові, Одесі, Тернополі. В Донецьку. В Криму. Може ще десь. Майже точно ще десь, за межами України. Років за п`ятдесят, плюс-мінус. Ваші онуки призначатимуть біля них свої перші побачення. Забудеться оця уся підкилимна мишача возня зі стодоларовими офшорами, гучними розслідуваннями корумпованих антикорупціонерів, дрібними невдачами, не дрібними невдачами, тупими жартами розумово неповноцінних блазнів. Власне, і самі ці блазні підуть у забуття, взявши від строку свого життя максимум того, на що здатні - брудні гроші і марну швидкоплинну славу. Історія зітре це все на пил, не вартий навіть рядка в шкільному підручнику. Ваше ставлення не має значення, як не має значення ваше ставлення до траєкторії руху космічних тіл чи законів, за якими відбуваються хімічні процеси навколо. Так буде. Бо так працюють механізми історичної пам`яті.