Люди не соромляться того, що вони дурні.

Вони зовсім не бачать того, що якось прокрокувавши по життю до своїх 40, 50, 60 або більше років - в результаті не стали ні освіченими, ні успішними, ні мудрими.

ВОНО стоїть поруч, поношене і потягане, на обличчі тижнева щетина. Ні каплі інтелекту, ні прикладу того, до якого я б прислухалася.
- тільки за Зеленського. Він хлопець нормальний, нічого, у нього будуть консультанти, йому порадять ... Тільки б не цей ...
Його співрозмовниця активно його підтримує. Я стою мовчки, природно думаючи інакше. І у мене одне питання:
- чому люди з нульовим багажем створеного, зробленого, збудованого, досягнутого, що запустили себе і зовні й внутрішньо - зазвичай набагато нахабніші за нас, інших?
Чому їх невміння обґрунтувати свої дурниці абсолютно їх не бентежать? Або дійсно - дурням жити легше? Вони не обтяжують себе пошуком інформації, аналізом. Навпаки, це нас вони вважають ідіотами.

Чудне життя ...

Елена Кудренко