Меню
Ольга Лисеєнка поділилася дописом
Stiven Roberts
Я - українець!
Раніше то не усвідомлювалось, бо було якось поза зоною уваги. Так, штамп в паспорті стояв, і на питання "національність" відповідав мов завчено.
Потім звик до того, що Україна незалежна, і ми з росіянами якщо й брати, то не рідні. Кузени, коли англійською. На киселі чорт козі, чи щось таке...
Аж поки москаляки не навчили мене цінувати те, хто я є. Поки не штовхнули до самовираження в національній ідеї, назвавши бандерофашистом. (це щось на кшталт тигрокозла. Але москаляки не переймаються невідповідністю значень) Називають - будь відповідним. Та й зробився. Без зайвих роздумів, без сумнівів чи переживань. (Хоч бабця й вчила в дитинстві, що бандерівці - то страшні карателі! А я бабці вірив...)
І ось. Прийшли падлюки до порогу. Спитали: "Ти кто и за каво?"
Без вагань відповів:
"Для вас, скотиняки, я нащадок Бандери, укроп і страшний каратель хунти"
Тобто такий, яким ви мене бачите, панове сепаратисти. Якраз той "каратель", якого ви завжди боялися.
Взяв до рук зброю, бо зі зброєю ломилися в мій дім бувші "брати". Дав ту відповідь, на яку заслуговували. Таку, яку давали ворогам мої предки козаки.
Для москалів я хохол, малорос, бандерівець...
А для всього мислячого, інтелектуального та інтеллігентного світу - просто
Українець!
Один з багатьох.
Показати повністю...