Меню
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Гелікоптер МСБ-2 з повністю українськими комплектуючими здійснив перший політ
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Дякуємо таким росіянам, в котрих є мізки. Він захищає Україну !
Старшина Руслан більшу частину свого життя прожив в росії. Сьогодні від «руського міра» боронить Україну. Троє дітей сумують за батьком та підтримують його... Респект !
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Aleksey Petrov 
Позади первые танцы с доведением до ума единого проекта общежития, рассчитанного на проживание 125-ти контрактников. Минули первые бессонные ночи и крики в чате Дарина Недозим «Дайте мне пистолет... Нет, лучше пулемёт», которая рубилась в капусту за расположение каждой розетки, но проектировщики на местах упорно например старались втулити гучномовці в шафи для одягу. Даша указывает на ошибки, отправляет замечания проектантам, те согласно кивают головой, а на утро гучномовці там же. Как-то пережили первые случаи хитрожопости отдельных фирм на торгах. Ну очень хочется хапнуть миллионы державных гульденов имея при этом верительные грамоты написанные на коленке за пол часа до начала торгов. И как следствие Александр Погребиский уже может издавать учебник «Как не сойти с ума під час тендеру?!»
И всё же этот важный первый шаг сделан. Договора подписаны и сегодня на территории одной из воинских частей у чудовому місті Броди почалось будівництво перших гуртожитків. Красивенные места и чистейший воздух. Ностальгия по службе в Германии пробежала табуном по душе. Но это не фатерлянд, а рідна Україна...

P.S. На фото казарма построенная в начале прошлого века. Не эксплуатируется с 1995 года. А зачем, если армия была не нужна!
Показати повністю...
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Молімося за тих, хто ніч не спить, щоб ми заснули.
За тих, хто замість чарки тримає автомат.
За тих, хто сильний, мужній і відважний.
Молімося за нашу Неньку Україну і за її солдат!

Господи! Оберігай і допомагай нашим Захисникам України в боротьбі на мир!
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Дмитро "Калинчук" Вовнянко

МЕРКЕЛЬ І МАЛЬДИВИ.

Дивлюся новини і думку думаю. До нашого президента претензій висувають до біса білого. Але відпочинок його з сім'єю на Мальдивах згадувати полюбляють особливо часто. Це така тонка форма жлобства - згадувати весь час своєму керівникові про те, що у нього є - а тобі заказано. Так на одній з фірм, де я працював, менеджери нижньої ланки постійно просторікували про те що власник фірми відпустки за кордоном проводить. Самі вони, звісно, аби стати власниками своїх компаній палець о палець не били. Те які контракти привозив шеф з кожної відпустки - не помічали. Вони - смакували.

Скататися на Мальдиви коштує не маленьких грошей - але не захмарних. І от дивлячись на результати поїздки президента до Туреччини і до Німеччини, я ставлю собі питання. Пару разів я працював у крупних фірмах із чималим обігом. І от питаю я себе, якби я тоді зустрівся підряд з двома важливими компаніями-партнерами, і добився б від них рішення потрібного фірмі моїй, зміг би я тоді дозволити собі Мальдиви? І відповідаю сам собі - мені таку поїзду б за це просто подарували б. Бо порівняно з коштами які такі домовленості економлять фірмі, Мальдиви - це так, просто хороша премія.

Але - це реальність працівника бізнес-компанії. Президенту країни, який і до президентсва був багатою людиною Мальдиви - зась. Йому - не можна. Бо кожен слюсар Петрович собі не може дозволити Мальдиви. Особливо весело виглядає, коли через Мальдиви ремствують волонтери, які (я добре це пам'ятаю) у 14-му, і 15-му постили фотки своїх відпусток у Трускавці, Туреччині, Болгарії, тощо.

Чому я, який у відпусці не був з 13-го року тоді не збурювався? Певно тому що ті волонтери - не президент, їм дорікати не можна, правда?

Що поробиш? Це життя. Кожному - своє. Хтось бачить результати поїздки президента до Німеччини і Туреччини і усвідомлює наскальки важливо це для країни. А у когось весь світогляд - Мальдиві.

І нестримка жага розкуркулювати.
Показати повністю...
Гончарова Світлана дуже сподобалось
11-го квітня 1597 року -- у Варшаві, був страчений Северин Наливайко, козацький отаман. Один з керівників повстання 1594–1596 років проти Речі Посполитої...
Гончарова Світлана дуже сподобалось
Фермери Херсонщини розпочали збір нового врожаю садової суниці
Гончарова Світлана дуже сподобалось
"Я не збираюся розповідати онукам про державу Україна як про епізод в тисячоліттях поневірянь мого народу. Я маю намір триматися за цю землю, скільки вистачить сил", - Снєгирьов

Бути готовим жити в умовах нескінченної війни заради своєї країни - це і є справжній націоналізм і розуміння того, що таке Незалежність.

"Я вважаю за краще жити тут в умовах нескінченної війни, ніж бути частиною єврейського народу, нескінченно кочуючого по різних країнах. Будь-який компроміс наближає наш кінець, як нації. Оскільки я не збираюся розповідати своїм онукам про державу Ізраїль, як про тимчасовий епізод двадцятого сторіччя в тисячоліттях поневірянь, я маю намір триматися за цю землю, скільки вистачить сил ". Йонатан Нетаньяху", - поділився на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук" зворушливою цитатою активіст Дмитро Снєгирьов та додав свої міркування:

"Я маю намір триматися за цю землю і жити в умовах нескінченної війни. Це і є справжній націоналізм і розуміння того, що таке Незалежність. Не декларована, бутафорська, проголошена з метою збереження існуючого панування партійної номенклатури, яка лише поміняла кольори прапору і назву партії. Це слова воїна, який загинув захищаючи зі зброєю в руках свій народ. Блискавична операція в аеропорту Ентеббе чітко засвідчила намір крихітної держави захищати своїх співвітчизників у будь -якому місці земної кулі.

Бійці елітного підрозділу "Сайерет Маткаль", а не дипломати МЗС з купою грошей, звільняли заручників зі смертельної пастки. Як свідчить історичний досвід, саме від жменьки воїнів залежить доля всієї нації і саме вони повинні прийняти єдино вірне рішення. Їм немає кого запитати, немає до кого звернутися, командир на полі бою сам вирішує результат бою.

У нас є армія, але немає верховного головнокомандувача, який взяв би на себе персональну відповідальність і вирішив результат бою. Без залізної волі командира результат війни може бути лише один-поразка. Я не звик програвати. Ця моя земля. По праву народження, по праву крові, по праву господаря.

Будь-який компроміс наближає наш кінець, як нації. Я не збираюся розповідати своїм онукам про державу Україна як про тимчасовий епізод в тисячоліттях поневірянь мого народу. Я маю намір триматися за цю землю, скільки вистачить сил".
Показати повністю...