Вчора одна мила симпатична жіночка з Голландії скромно усміхаючись насолоджувалася своїм зірковим часом, а півтисяча депутатів Європарламенту стоячи їй аплодувала. Звати ту жіночку Юдіт Сарджентіні, вона депутат ЄП і якось вона поставила собі за мету показатєльно вздрючити прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. По совокупності заслуг. І крім того він б’яка. Ну й учора вона його нарешті привселюдно вжарила, при чому прямо таки віртуозно. Чим і заслужила стоячу овацію Європейського парламенту.

Поки пані Юдіт насолоджується перемогою, ЄП готується до імплементації свого рішення, а Орбан валяється в ліжку у носках, з тяжолою головою та отвратітєльним привкусом во рту й соображає чи йти йому сьогодні на роботу, чи ну його нафіг, ми заваримо собі смачної кавоньки або духм’яного чаю. І вмостимося зручненько.

Ітак. Учора Європарламент конституційною більшістю проголосував за внесені голландською депутаткою Юдіт Сарджентіні пропозиції, а іменно: застосувати проти політичного керівництва Угорщини дисциплінарні санкції за грубе попраніє базових принципів, на яких засновано Європейський Союз. Це і утиски преси, і корумпованість політичного керівництва, і порушення прав та свобод цілих категорій громадян, і ще купа різних гріхів та прегрешеній – доповідь пані Сарджентіні переконливо свідчить, що з невеличної симпатичної країни в центрі Європи Орбан перетворив Угорщину на презервацію перепуганих громадян, якими так легко маніпулювати плюючи на принципи демократії й здорового глузду.

Рішення Європарламенту за масштабністю наслідків зараз важко навіть оцінити. Прецедентів нема. Адже подібне сталося ВПЕРШЕ за всю історію Євросоюзу.

Що буде далі – побачимо, але Орбан учора зазнав ганебної і дуже болісної репутаційної поразки. У можливість якої не вірив. Бо був свято переконаний, що дві третини голосів пані Юдіт у Європарламенті аж ніяк не збере.

Україна в тій історії звісно ні при чому, але нехай тепер Будапешт наважиться, щось нам в’якнути про попраніє демократичних цінностей чи прав національних меншин. Їм завжди можна чемно відповісти “Ой, дємократи виіскалися. На себе лучше гляньте”.
Втім, у самій Угорщині в питанні про повну непричетність України до вчорашнього загальноєвропейського ляпасу Обрану вже заворушилися смутні подозренія. І дехто з їхніх експертів поглядає в бік Києва з опаской. Адже Орбан дійсно був абсолютно впевнений – ЄП дві третини голосів не набере, рішення провалиться, вредна дєвушка Юдіт піде гірко плакати, а він, Орбан, дасть пространне хвалькувате інтерв’ю про те який він крутий, сильний, красівий і вобше барсік.

І до цього все йшло, адже Будапешту підтримку обіцяли зокрема в Австрії - юний австрійський прем’єр Себастьян Курц Обрану постійно улибався і за руку з ним чемно здоровкався. Та й Хуйло, коли був у Австрії на весіллі, танцюючи із фрау Кнайсль про Обрана їй шось у вухо наверняка нашіптував. А та, п’яна та весела, взяла й пообіщала. Тому Будапешт був спокійний - потужна й досвідчена австрійська дипломатія натисне в ЄС тайні пружини і Орбан у Страсбузі отдєлається льогким іспугом. Но в самий останній момент герр Курц від Обрана чомусь відвернувся. Ще й сказав про нього такоє… І тепер на угорських форумах обіжено ниють, шо герр Курц гнида. Але шо інтєресно – отетеріли вдруг угорські конспірологи – Курц удівітєльним образом ізменився до Орбана одразу після свого візиту в Київ… Совпадєніє?

Дід цього не знає. Може й совпадєніє. А може й ні… Проте загальна мораль з учорашніх подій у Страсбурзі напрошується сама собою – єслі ти шото десь проти України в’якнув, то в голову тобі неодмінно прилетить. І скоріше за все з несподіваного боку. Українці ж привично розведуть руками “А ми там вообще ні при чому. То ваші внутрішні розборки”.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за Олега Сенцова та усіх бранців і спокійно та невпинно допомагаємо Армії. За широкими плечима якої можемо насолоджуватися мирним життям, пити каву та умнічати у фейсбуці.

І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас :)