Меню
Вальдемар Вальдемар
Країна:
Мова:
День народження:
Показати детальну інформацію
Особиста інформація
Інформація відсутня
Останні завантажені світлини
Вальдемар Вальдемар дуже сподобалось
Будинок Актора

Колишня караїмська кенаса (молитовний будинок), а нині Будинок актора (вул. Ярославів Вал, 7) у багатьох викликає захоплення. Споруда 1902 року відрізняється красою і розкішшю обробки в мавритансько-арабському стилі.

Для декорування використовувався цемент, який на той час тільки входив в моду і був неймовірно дорогим.

Творець кенаси – архітектор Владислав Городецький. Він звів її на замовлення тютюнового короля, караїмського купця з Євпаторії Соломона Когена.

Його сімейний бізнес процвітав, адже до революції марка сигарет “Сальве” була найпопулярнішою серед киян і відрізнялася низькою ціною. У міській громаді Києва налічувалося близько 800 караїмів. В радянські часи кенаса була закрита, а діяльність громади припинена.

У будівлі розмістилося установа політосвіти, пізніше – Ляльковий театр і кінотеатр “Зоря”.
Показати повністю...
Вальдемар Вальдемар дуже сподобалось
Вальдемар Вальдемар дуже сподобалось
Вальдемар Вальдемар дуже сподобалось
Козаки

XV – XVIII століття

Українців називають козацькою нацією, за звичаями, традиціями, за духом. То що ж означає насправді цей козацький дух?

Варто зауважити, що період козаччини сам по собі був дуже насичений і про козацтво як про єдине збірне поняття говорити важко. Козаки були різними і боротьба їх була різноплановою: ці воїни захищали українські кордони від турецько-татарських завойовників і самі нападали на територію Османської імперії; вони служили гетьманам і були вільними; воювали у королівських військах і провадили національно-визвольну боротьбу. Та тим не менше, козаки навічно прославились як надзвичайно розумні, хитрі і вправні воїни. Вони були сильними і витривалими. Боронити християнську віру від невірних було їхньою ідеологією.

Із виникненням Запорізької Січі про козацтво почали говорити як про організоване військо з чіткою воєнною структурою. Верховним воєначальником був гетьман, далі йшли полковники, сотники і десятники. Всі посади були виборними. Паралельно із запорізьким розвивалось і реєстрове козацтво.

Козаки дуже добре володіли фортифікаційним мистецтвом: оточували себе валами і ровами, перейти які було неможливо. А якщо доводилось розкладати табір – розставляли довкола вози. Французький військовий інженер Боплан так писав про це: «500 татар не наважуються атакувати 50-60 козаків, якщо ті йдуть під захистом табору, а 100 козаків за табором можуть відбитися і від тисячі поляків». У козаків були добре розвинуті кіннота, піхота та навіть флот. У XVII столітті їхню піхоту вважали найкращою в Європі. Вміло стріляли з рушниць, мушкетів та володіли холодною зброєю. А ще характеризувались неабиякою спритністю та вмінням виходити зі, здавалося б, безвихідних ситуацій. Бо ж кажуть, були серед них навіть характерники.

«Ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, їх не брали». Так говорили про легендарних характерників. Вважали, що вони знають таємну силу речей, знають майбутнє та вміють те, що звичайному воїну не під силу. Письменник Андрій Чайковський пише про них: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити».
Показати повністю...