Меню
Нарешті вже отримали безвіз, -
Зелене світло до Європи: »пліз»,
«Велком».., - та як порожній гаманець,
То й мріям тут усім, на жаль, кінець,
Реалії.., - в державі таких скіль,
Для кого той безвіз — на рани сіль…

Багатії, а поруч - жебраки.., -
Такий за незалежністі роки
Здобуток, ще - скандали, хабарі,
Афери.., - невеселі ж попурі, -
Й Донбас, де стільки жахів, крові, сліз..,
Й зростання цін постійне, - і безвіз…

Такий от на сьогодні стан речей..,
Ой, скіль було нервових днів, ночей,
Поки безвіз: хтось «так», а хтось і «ні».., -
Чи «під конем» - таки, чи «на коні»?.. -
«Ой, золото не все те, що блищить..,
Побачите, заждіть..,» - хтось верещить… -

«Та годі вже ж - таки панікувать,
Нацьковувати і пащекувать, -
У відповідь лунають голоси, -
На кращі сподіваймося часи...» -
Постійно той московський вітерець.., -
Ой, відчепіться вже ж, нехай вам грець!..

Майбутнє України там - таки,
В Європі, й досить промивать мізки
Тією пропагандою з Кремля, -
Курс обрано незмінний корабля, -
Сім футів хай під кілем.., - й буть добру!.. -
Виснажливу країна веде ж гру…

Андрій Цирульник

 |  Немає коментарів