Перегляд замітки - UkrOpen
Меню
У серці смуток, ніби у полоні.
Важкі думки та настрою нема.
Дивлюсь на лінії, що на долоні.
Шукаю відповідь, чому таке життя.

Життя мов берег, що такий далекий,
Знайти би міст та річку перейти.
У небі синьому пливуть лелеки.
Для них із хмар збудовані мости.

Для них немає жодного кордону.
Майне крило... і в небо, в далечінь.
Стрімкий політ. Земля як на долоні.
Нема турбот лиш там, на висоті.

Печаль та смуток розчиніть в повітрі,
Розвійте геть, широкі два крила.
Лиш там у небі, там де сонця світло,
Пройде із часом вся моя журба.

12.03.2017

© Copyright: Наташа Романова
Свидетельство о публикации № 91975
#романова
 |  2 коментаря  
..ліричний вірш..
Сподобалось 0 людині
Топ, дякую
Сподобалось 0 людині