Меню
Перегляд замітки
Між нами кілометри..,
Стежин павутиння і тисячі доріг...
А я вже знову мрію,
Як рідний переступлю свій поріг...
Побачу Твої очі,
Які наповняться від радості слізьми,
Вуста тремтячі,
Що палко шепотітимуть: Візьми...
І руки лагідні,
Які давно мене бажають обійняти..,
Ці ніжні почуття
Ні з чим на білім світі не зрівняти...
1985
 |  Немає коментарів