Меню
Життя людське, як синє море,
Ні краю в ньому, ні кінця...
І в цім житті знайшла нас доля,
Тай поєднала нам серця...

Сплела нам барви веселкові,
В кохання-царство провела...
І не біда, що в нашім щасті
Тяжка розлука пролягла.

Ти не рахуй це за розлуку,
Адже думками разом ми..,
І кожен лист, який Ти пишеш,-
Це, наче, світло із пітьми...

А кожне слово,- то промінчик,
Що гріє душу повсякчас,
А фраза кожна, близить зустріч
Яка настане знов для нас...

листопад 1986
 |  Немає коментарів