Перегляд замітки - UkrOpen
Меню
Зів"яне скоро день, розтане вечір тихо
І нічка прокрадеться шкодливим кошеням,
З календаря вкраде собі листок для втіхи
Й, пустивши пасти зорі, намет розкине снам...

У цей безмовний час із неба, величаво
На крилах розітнувши зачорнену блакить,
Утомленим птахом із поглядом лукавим
На філіжанку кави мій ангел прилетить.

Хустинкою зітре пилюку з підвіконня,
Щоби не забруднити сліпуче-білих шат,
Присяде і візьме горнятко у долоні,
Й замружиться, вдихнувши солодкий аромат.

Отак посидимо, вслухаючись у тишу
І в те, як неквапливо годинник час кує;
Вогнями ліхтарів картини місто пише.
Ми з ангелом в задумі - і кожен про своє...

Мої думки про все незроблене сьогодні,
Що на добу грядущу ліниво я відклав;
Його ж - як вберегти мені від зла безодні,
Від кроків небезпечних і нерозумних справ.

Та в погляді його - ні скарг, ані зневаги.
Мовляв, живи як вмієш, торуй свій власний шлях.
Мій ангел підморгне мені, доп"є повагом
Остиглу чорну каву й розтане в небесах...
 |  Немає коментарів