Перегляд замітки - UkrOpen
Меню
Сталін: "таємниця" управління суспільною свідомістю


Уривок із книги: Волкогонов Д. А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й. В. Сталіна: У 2 кн. Кн. 2. – К.: Політвидав України, 1990. стор. 424-426


… Сталін постарався повернути повоєнне суспільство в атмосферу підозріливості, страху, «полювання за відьмами». Він знав, що там, де існує постійна небезпека з боку внутрішніх і зовнішніх ворогів, потрібен сильний вождь, «тверда рука», рішуче керівництво. Цю «стару таємницю» усіх диктаторів Сталін відкрив для себе давно. Якщо в суспільстві немає ворогів та інакодумців, немає боротьби, чи потрібен диктатор?

Сталін знав ще одну «таємницю» управління суспільною свідомістю: важливо впроваджувати у неї міфи, штампи, легенди, що ґрунтуються не стільки на раціональному знанні, скільки на вірі. «Короткий курс» історії партії, виступи «вождя» - значною мірою пропаганда міфів та ідеологічних штампів. Ще на початку століття соціолог Ж. Сорель висунув теорію про те, що людська маса, котра не володіє високим інтелектуальним рівнем, схильна довіряти ірраціональним міфам, які не вимагають пояснення. Міфи, писав Сорель, дають «інтуїтивне» уявлення про соціалізм як мрію, ідеал, мету. Міфи зовсім не обов’язково розуміти; у них треба в і р и т и. Людей привчали вірити в абсолютні цінності «диктатури пролетаріату», «нової людини», у високі постанови. Ритуальні збори, маніфестації, клятви, вітальні листи освячували, канонізували політичні міфи, робили їх частиною світогляду. Впевненість, що ґрунтується на істині, підмінялася в і р о ю. Тут Сталін багато чого добився. Люди вірили в соціалізм, у нього, «вождя», у те, що наше суспільство – найдосконаліше і передове, у безгрішність влади. «Таємниця» могутності однієї людини не могла існувати без системі міфів, які постійно культивувалися і насаджувалися.

Звісно, я далекий від того, щоб повністю заперечувати позитивний смисл віри в ідеали і соціалістичні цінності. Але я також далекий і від того, щоб бачити їх застиглими, вічними і єдиними. Свідомість, що ґрунтується лише на міфі, втрачає щось дуже важливе – здатність до постійної с о ц і а л ь н о ї т в о р ч о с т і. Саме тут корениться один із витоків(поряд з причинами економічного і політичного порядку) формування такого соціального типу особи, якому поряд з позитивними рисами притаманні байдужість і пасивність, стійка віра у «вказівки», можливість і необхідність вирішення всіх проблем «згори», утриманство і безініціативність. Така свідомість сформована за сталінськими рецептами, бачила барвистий, багатострунний світ лише в чорно-білих тонах. Для такої свідомості категорія особистої свободи має другорядне значення. Людина з такою свідомістю чекає, щоб її «вели», «направляли», «надихали». Усе це стало результатом єдиновладдя, тих сталінських «таємниць», за допомогою яких «вождь» здійснював своє правління.
 |  Немає коментарів