Меню
Логіка нам часто підказує багато відповідей, але ми їй чомусь не завжди користуємося.
Задається саме часте питання що задають невіруючі віруючим, це чому Творець не зупинить насильство?
Це з одного боку дуже складне питання, а з іншого дуже просте.
Чому складне, тому що якщо ми виходимо зі свого розуміння світоустрою, то звичайно Творець повинен втрутитися.
Але просте, просте тому що, якщо ми хоч трохи поміркуємо, то побачимо всю логіку того що відбувається.
Почну з головного, Творець створив нас за своїм образом.
Що це означає, а значить, що ми успадкували від Нього дві головні характеристики, і це свобода прийняття рішень, або свобода вибору, а друге це творчість.
Із цього ми бачимо головне це те, що Творець поважає нашу свободу вибору як власну свободу.
Тому, вибір що робимо ми, є для нього незаперечним фактом.
Ми повинні ясно усвідомлювати, що вибір що робимо ми, є нашим суверенним правом, а значить і ми ж несемо за нього повну відповідальність.
Найдивовижніше є ще те, що поняття про покарання, знову-таки впирається у вибір.
Творець розглядає вибір Гітлера, так само, як і мій вибір, і, хоча вибір Гітлера з моєї точки зору це безумство, з точки зору Гітлера його вибір цілком розумний.
Творець же поважає і мій вибір і його, чому, тому що, якщо Він порушить чий то вибір, ми тут же скажімо що Він не справедливий.
Це можу сказати я, і так само сказати може Гітлер.
Тобто ви зрозуміли, і мій вибір, і вибір негідника, абсолютно однаково суверенний в очах Творця.
Ми б хотіли, щоб Він відразу ж покарав його за його безумство, я маю на увазі Гітлера, але тоді і мене відразу ж необхідно покарати, тому що, бажаючи йому покарання, я стаю таким же суддею і негідником.
Звичайно, за нашою шкалою хорошого і поганого ми будемо праві, але не будемо праві в шкалі вчинків Творця.
Ось шо каже Ісус:
Ви чули, що було стародавнім наказане:
Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові. А Я кажу вам, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпаде судові; А хто скаже на брата свого:
"Негідник", підпадає верховному судові, а хто скаже:
"Божевільний", підлягає геєні вогненної.
(Матф.5: 21,22)
Є тільки один спосіб порушення Творцем нашого вибору, це якщо ми свій вибір піддаємо добровільно критиці самого Творця, інакше просимо Його, цей вибір оцінити, і втрутитися.
Якщо цей вибір є зло, то Творець нас зупинить, це те що і є скуштувати від дерева життя. Тобто, ми, випитуючи волю на моє рішення у Творця, піддаємо свій вибір мудрому осмислення і приведення його до розумного виходу.
Коли Адам був ще в Едемі, там він хоч і мав можливість вибирати, він цього не робив, чому, тому що його рішення порівнювались з волею Творця. Інакше він критикував свої вчинки, запитуючи, а що робити.
Наприклад, Творець говорив йому дати імена, і він давав, садити сад, і він садив. В цьому випадку був вибір, але вибір скоріше не мав того вибору що потрібен для творення.
Тому, Творець і сказав - недобре!
Розділивши Адама на чоловіче і жіноче, ось тут-то і стався конфлікт, що і привів людину до рішень що вже, не вибирали між волею Творця і своєю волею, а між волею своєю і волею ближнього. Що і зробило людину егоїстом, бо весь час вибирає свою волю.
Творець же бажає, щоб ми прийшли в Його волю добровільно, погодившись з Ним і зрозумівши своє становище.
Але щоб воля наша і Його воля порівнювалась , потрібен договір, між Ним і нами, цей договір є баптізо, або хрещення.
Або як на початку договір що був покладений між Ноєм і Творцем, між Авраамом і Творцем, між Мойсеєм і Творцем, між Ісусом і Творцем. Хоча тепер ми маємо договір між нами тобто Християнами, т Ісусом, в купелі хрещення, тобто повного занурення з головою як символ смерті для того життя що мали до цього. І дійсно, це може зробити тільки свідома людина.
І тоді на підставі договору ми маємо можливість просити і бути почутими.
Але от питання, чи буде покарання Гітлеру за його вибір, так буде, буде тоді, коли весь адам - людство постане перед Творцем і буде притягнене до суду.
Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його.
(Откр.20:13)
Не судимі будуть лише ті, хто уклав з ним союз або по-іншому договір, договір любові.
Істинно, істинно кажу вам:
Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті в життя.
(Иоан.5: 24)
Ті що не прийняли Ісуса, і не уклали союзу, будуть розглядатися як адам що є егоїстом, що живе тільки для себе, а значить, не важливо чи то ти вбив п'ять чи одного, чи просто зненавидів, будеш судимий і приймеш покарання знищення, МУТ, МУТ, подвійна смерть.
Ті ж хто уклав союз, прожили життя в діалозі з Творцем, ті мають життя і життя з надлишком.
Вибір лежить в двох площинках, або ми робимо вибір і порушуємо свободу іншого за рахунок його волі для своєї свободи.
Або ми обираємо Творця, і тоді порушуємо свою свободу і дозволяємо Творцю змінити нас.
У першому випадку ми робимо вибір між добром і злом.
У другому випадку ми робимо вибір між життям і смертю.
 |  Немає коментарів