Меню
anti-colorados: "Любой российский аналитик, оппозиционер или журналист – лжец. Не просто лжец, но лжец опытный и сознательный."

И вот как бы сделать так, чтобы украинцы поняли это? Фуф... Тяжёлая это работа - из болота тащить бегемота.© Фундаментальный тезис: РОССИЯНЕ - ОТСТАЛЫЕ ЛЮДИ. У них нет опыта демократии, опыта быть Европой, опыта договороспособности, опыта выстраивания не волчьей стаи, а приличного сообщества. Никакого опыта, вообще. Поэтому.
Лучшие из них - всё равно сторонние наблюдатели по отношению к демократии, обществу, нации. И как сторонние наблюдатели, а не участники, они могут только говорить о том, что это плохо, а вот это - хорошо, да и то на уровне подростков. А почему и как - для них неизвестно. И когда недавно комментаторы пустились в странные(!) рассуждения о доверии или слабом доверии к Каспарову - заставили усомниться в их здравом смысле. Если бы Каспаров написал научные труды, признанные на Западе или участвовал в политике одной из стран Запада - соответственно на себе изучил устройство демократии (со всеми её недостатками в данной стране), то он был бы участником. А так он - человек со стороны.
Все остальные (кроме лучших) - имперцы в той или иной степени. Украинцы, вы же, надеюсь, не будете обсуждать ведение домашнего хозяйства с вором, с наводчиком вора, со скупщиком краденого, а также с их родственниками? Вот и не надо. Иначе вы неизбежно становитесь очарованными их напором, уверенностью в себе, разглагольствованиями. Становитесь людьми, заглядывающими в рот имперцам.
Но сложные европейские вещи начинают происходить здесь, в Украине. А Россия - вне этого, им нечего сказать и Николай 1 с крепостным правом им в подарок.
--------------------------------- 02.04.2018

anti-colorados: "О том, что Путин сам вывалился из системы правил, которая действует над системой международного права и вывалил оттуда РФ, ему уже говорили самым решительным образом."

Ой, да ладно... Путин - это так, символ и флагшток России. А вот её суть неизбежно привела бы к тому же самому. Читаем ниже и ещё раз убеждаемся.

Олександр Боргардт, "Дві культури", 1994 -
Людині повідомленій не треба й доводити, що в Росії на збагачення працею (або чесною комерцією), — і дійсно, мало покладаються (або навіть скоса дивляться). Інша справа — потягнути, що погано лежить. Або знов таки — виграти.
В чому ж тут справа? — що це, чи такий вже нарід крадійливий? Або ризиковий? Радше — ні те, ні друге. Думається, що справа тут все в тому ж, раз та назавжди вибраному незугарному суспільному устрої, вроджені вади якого з часом стали другим “я” кожного. Устрої, в якому наявний розподіл багатства виникав не стільки за рахунок виробничих відносин та ринку, скільки шляхом взаємного пограбунку.
Ф.М.Достоевский, Дневник писателя за 1876 г. --
"Война, мечи расковать на орала. Ложная мысль. Загниет человечество в этаком мире." (!)
"Война есть повод массе уважать себя, призыв массы к величайшим общим делам и к участию в них . Кроме войны — ... масса беспрекословно должна слушаться, то есть жертвовать своей инициативой. Война вдруг возводит всех... Умирать вместе — это соединяет. О, другое дело гражданская усобица."
- - - - - - - - - -
------------------------ 05.04.2018

Може тому, що ідеологія є завжди? Якщо хтось кличе на барикади чи завойовувати когось там, чи боротися з ворогами народу (партії, стабільності, духу великих предків) - се просто войовнича та вузька ідеологія. З відповідними наслідками для дурнів, спокусившихся нею.
А якщо хтось каже, що треба жити, як воно саме живеться і взагалі - світ в рівновазі і не треба чіпати його? Це теж ідеологія. Та така ідеологія залишає величезні "дірки" для бажаючих вивести ситуацію з тимчасової рівноваги і далі захопити для себе трохи влади та грошей.
Не вдасться нікому і ніколи обійтись без ідеології. Чому так? Бо життя триває, зміни настають минаючи несприйняття чи небажання отих змін людьми. Простий приклад розуміння цього. Китай, 12-річний період якогось великого проекту (політика, суспільство, культура і т.д.) - чотири 3-річні сезони: весна (початок нового, пошук), літо (розквіт), осінь (врожай, досягнення), зима (спокій, користування врожаєм, аналіз). Потім - або пауза через негаразди, або новий цикл. І для того, щоб не бути безпорадними, треба мати якусь ідеологію та йти разом із часом.
А що сталося на Заході, дивіться вже самі.
08.04.2018

Евгений О.: "В даному випадку мається на увазі стабільність законодавства, перш за все, що дає змогу планування на тривалу перспективу. "

Це твердження доволі вразливе. Тільки логіка і нічого більше. "Стабільність законодавства" - наприклад, рабовласницький античний Рим, Китай в 19 ст., Японія в першій половині 19 ст. Також царська Росія. Тобто, наука починається з вимірів, а ідеологія дає співвідношення між складовими суспільного життя, задає систему та шкалу цінностей. Московія середньовіччя - стабільне законодавство, не бажаєте там і тоді оселитися? Якщо немає заявлених цінностей в суспільстві - воно росте, як бур'ян. Які цінності, таке і суспільство. Підтримка ідеології державою? Ризикована справа, тільки дещо, що суспільство дозволить. Пересічна людина спирається на те, що в повсякденні начебто і так все ясно. Але ж крутії та можновладці потроху зсувають моральні цінності людей у свій бік - і сім'я вже непотрібна, і сперечатися стосовно бюджету не треба, і ти вже винен усім, окрім своєї сім'ї. Коли ж є усталені норми не просто моралі, а й ідеології - протидія буде швидкою.
09.04.2018
 |  Немає коментарів